Меліса лікарська, 50г

МЕЛІСА ЛІКАРСЬКА

Меліса Лікарська, лимонна м'ята, лимонна трава, меліса лимонна, маточник, кадило, медівка, пасіка (Мелисса лекарственная, рос.) - (Melissa officinalis L) багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітних.

Багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище поверхневе, гори­зонтальне, малорозгалужене. Стебла прямостійні або злегка під­няті, чотиригранні, заввишки 0,6—1 м, розгалужені у верхній частині. Листки супротивні, яйцеподібні, черешкові, по краю городчасті, рідше пилчасті, зверху зелені, зісподу світліші, опушені. Квітки дрібні, зигоморфні, двогубі, білі або рожеві, на коротких квітконіжках, розташовані в пазухах верхніх листків у кільчастих суцвіттях. Цвітіння — у червні—вересні. Плід — чотиригорішок. Уся рослина має виражений цитрусовий аромат, схожий на запах лимона. В Україні зустрічається скрізь у дикому, здичавілому та культурному вигляді; часто вирощується як пряносмакова, лікар­ська й ароматична рослина.

З лікувальною метою використовують траву, заготовану під час цвітіння. У ній міститься ефірна олія (0,3 %), до складу якої вхо­дять цитраль, цитронелаль, гераніол, мірцен, а також дубильні речовини, урсолова й кофейна кислоти, гіркоти, смоли, вітаміни та ін. Рослина чинить анальгетичну, седативну, протизапальну й спазмолітичну дію.

Застосування. В офіційній медицині препарати меліси вико­ристовують у лікуванні гіпертонічної хвороби на початкових ста­діях, неврастенії, хронічного гастриту, холециститу.

У народній медицині мелісу застосовують ширше — у вигляді відварів і настоїв, а також спиртової настоянки й олії у випадках болів у шлунку, головних болів і запаморочень, непритомностей та істерії, для регулювання менструального циклу, метаболізму (обміну речовин), як потогінний засіб, у складі ароматичних за­спокійливих ванн.