Буквиця лікарська (Буквица лекарственная), 50г

БУКВИЦЯ ЛІКАРСЬКА

Буквиця Лікарська буквиця чорна, диман, сорокозуб (Betonica officinalis L.; Stachys betonica Benth.) - багаторічна трав'яниста яниста рослина родини губоцвітих.

Багаторічна трав'яниста яниста рослина, заввишки до 80 див. Стебло прямостійне, висхідне від основи, у нижній частині вкріте довгими, відігнутими донизу короткими волосками. Листки великі, довгасто-яйцеподібні, з серцеподібною основою і тупою верхівкою, по краю війчасті. Нижні листки розеткові, на довгих черешках, верхні — майже сидячі, усі листки густо опушені з обох боків. Квітки пурпурово-рожеві, зигоморфні (неправильні), зібрані в щільні колосовидні суцвіття на верхівках стебел. Цвітіння — явились в місті у— липні. В Україні зустрічається скрізь у мішаних лісах, на галявинах і узліссях, у перелісках і серед чагарників.

У народній медицині використовують траву буквиці. У ній містяться алкалоїди бетоніцин і турицин, смолисті речовини, слизи, дубильні речовини, гіркі сполуки, сліди ефірної олії, холін, органічні кислоти й мінеральні солі.

Застосування. Препарати буквиці чинять протизапальну, сечогінну, гіпотензивну й седативну дію. Виявлено в яжучу й протизапальну дію буквиці на слизові оболонки шлунка та кишечника; буквиця пригнічує бактеріальну флору й нейтралізує токсини бактеріального походження.

Настій буквиці регулює артеріальний тиск, підсилює кровообіг, чинить сечогінну, знеболювальну, жовчогінну та послаблювальну дію, рекомен-дованих у разі хронічного гломерулонефриту й пієлонефриту. У народній медицині настій трави застосовують у випадках туберкульозу легень, супроводжуваного рясним виділенням мокротиння, стійкого кашлю, астми, діареї, гепатиті, гіпертонії, нервових захворювань, подагри й поліартриту. Примочки та промивання ран настоєм трави буквиці сприяють швидшому їхньому загоєнню.