Брусниця звичайна ягоди сушені (Брусника обыкновенная рос.), 50г

БРУСНИЦЯ ЗВИЧАЙНА

Брусниця Звичайна (Vaccinium vitis-idaea L.) - рослина роду вакциніум (Vaccinium) родини вересових (Ericaceae).

Вічнозелений ягідний кущик, заввишки 5-30 см, з повзучим ко­реневищем, горизонтально розташованим у ґрунті на глибині 5—10 см. Стебла короткі, прямостійні, слабкорозгалужені. Листки еліптичні або оберненояйцеподібні, завдовжки до 2—3 см, за­вширшки до 2 см, короткочерешкові, жорсткі, зверху глянцеві, темно-зелені, зісподу світлі й тьмяні. Квітки дрібні, з білим або рожевуватим віночком, зібрані у верхівкові китиці; плід — яскра­во-червона соковита багатонасінна ягода до 8 мм у діаметрі. Цвітіння — у травні—червні, дозрівання плодів — у вересні. В Україні поширена в північних і західних областях, на Поліссі, у Карпатах у хвойних і мішаних лісах, серед чагарників, часто утворює великі зарості в суміші з чорницею, лохиною, мучницею.

З лікувальною метою використовують листя та облиствілі па­гони. У них містяться арбутин (до 9%), гідрохінон, галова, елагова, хінна, винна та урсолова кислоти, флавоноїд гіперозид і дубильні речовини. Наявність вітаміну С, а також лимонної, яблучної й особ­ливо бензойної кислот надає ягодам брусниці антисептичних властивостей, що дають змогу добре зберігати їх як у свіжому, так і в переробленому вигляді.

Застосування. Препарати з листя брусниці використовують як в’яжучий, сечогінний, жовчогінний і антисептичний засіб у разі захворювань нирок і сечового міхура (пієліти, цистити, сечокам’яна хвороба), гастроентеритів, гнильних проносів, хронічних запорів і метеоризму. Листя брусниці використовують також у випадках остеохондрозу, подагри, інфекційних і ревматоїдних артритів. Ягоди брусниці – гарний протицинготний засіб, що застосовується в умовах авітамінозу (браку вітамінів С і А).