БЕРЕЗА БОРОДАВЧАСТА
Береза бородавчаста, повисла чи плакуча - дерево родини березових (Betulaceae).
Листопадне дерево заввишки до 25 м, з пониклими гілками та гладенькою білою корою. При основі стовбурів старих дерев кора чорна, з глибокими тріщинами. Молоді пагони голі, густо вкриті бородавчастими залозками. Листки трикутно-ромбічні, по краю двозубчасті, гладенькі, до 8 см завдовжки. Цвіте у квітні, чоловічі сережки — на кінцях гілок, по 2—3, завдовжки до 6 см, жіночі — на вкорочених бічних гілочках. Плід — довгасто-еліптичний крилатий горішок, дозрівання — у серпні—вересні. В Україні зустрічається всюди в лісових районах і на півночі Лісостепу. Крім берези бородавчастої, зустрічаються й інші види — Береза біла , Береза дніпровська, Береза низька, які за хімічним складом і лікувальною дією подібні до описуваного виду.
У медицині використовують листя, листкові бруньки беріз, березовий дьоготь і активоване вугілля. У бруньках і листі берези містяться флавоноїди, ефірна олія, до складу якої входять бетулен, бетулол, бетуленова кислота. Є також смоли, вітамін С, сапоніни.
Застосування. В офіційній медицині березові бруньки та листя застосовують як сечогінний і жовчогінний засіб. Березовий дьоготь, що містить фенольні сполуки, використовують у складі паст і мазей як ранозагоювальний засіб і для лікування шкірних захворювань. Активоване вугілля — адсорбційний засіб у разі отруєнь, метеоризму.
Препарати берези — поширений народний засіб у лікуванні багатьох хвороб. Переважно застосовують спиртову (на горілці) настоянку бруньок і молодого листя — від виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, гастритів, циститу, хвороб серця; зовнішньо настоянку використовують для лікування шкірних захворювань, у тому числі онкологічних; свіже листя беруть для компресів хворим на радикуліт, артрити, ревматизм.
Користувальницькі характеристики | |
---|---|
Виробник | ЛЮБОР |
Вага нетто, грам | 50 |
Країна походження | Україна |
Пакування | Паперовий пакет |
- Ціна: 20 ₴