ОМАН ВИСОКИЙ
Оман Високий або девясил, дивосил, дев'ятисил, галаган (Inula helenium L.) - багаторічна рослина родини Айстрових (Складноцвіті) — Asteraceae.
Багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище товсте, коротке, м'ясисте, буре зовні й біле на зламі, від якого відходять довгі товсті корені. Кореневище й корені мають специфічний запах і пекучий смак. Стебло пряме, товсте, ребристе, заввишки до 2 м, у верхній частині трохи розгалужене. Листки чергові, зверху — жорсткоопушені, зісподу — повстисто-опушені, сіруваті, м'які, нерівнозубчасті. Прикореневі листки великі (до 50 см), на довгих крилатих черешках; стеблові — сидячі й стеблообгортні, верхні — ланцетні, дрібні. Квітки золотаво-жовті, зібрані в кошики на верхівках стебел, крайові квітки кошиків — язичкові, серединні — трубчасті; кошики до 8—10 см у діаметрі, зібрані по два-п'ять у щиткоподібні суцвіття на верхівках стебел і пагонів. Цвітіння — у липні—серпні.
Зустрічається майже на всій території України, найчастіше — у Лісостепу, на Правобережжі. У Карпатах відсутній. Росте на досить вологих родючих ґрунтах, у долинах річок і в балках, серед чагарників, на луках. Іноді вирощується в садах і парках.
З лікувальною метою використовують кореневища з коренями, які заготовляють восени. У коренях оману містяться ефірна олія, інулін (до 44 %), сліди алкалоїдів і сапонінів. У листі присутні фолієва кислота, вітамін Е.
Застосування. В офіційній медицині корінь оману застосовують як відхаркувальний засіб для лікування гострих і хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів, трахеобронхітів, а також туберкульозу й бронхіального катару. У народній медицині оман є однією з найпопулярніших рослин. Настоянку коренів вважають хорошим засобом від захворювань шлунка (гастрит, виразка), виразки дванадцятипалої кишки, а також захворювань серця, застудних захворювань, гіпертонії, зубного болю. Відвар квіток, заварений як чай, використовують у випадках бронхіальної астми, виснаження; свіже листя у вигляді компресів корисне в лікуванні ран і виразок.
- Ціна: 30 ₴