Ожина сиза листя (Ежевика сизая рос.), 50г

ОЖИНА СИЗА

Ожина сиза або звичайна (Rubus caesius) - кущ родини розових Rosaceae.

Сланкий напівкущ або кущ із довгими, до 1,5—2 м, стеблами. Однорічні пагони дугоподібно вигнуті, вкриті сизим нальотом, густо всіяні гострими шипами, напрямленими назад. Стебла здатні вкорінюватися верхівками. Листки трійчасті нижні, інколи п'ятичастинні, на опушених і колючих черешках, часто з шипуватими жилками. Середній листочок черешковий, він білыпий за бічні, майже сидячі. Квітки великі, до 2 см у діаметрі, п'ятироздільні, 6ілі, зібрані в рідку щиткоподібну китицю. Плоди чорні, з сизим пруїновим нальотом, соковиті, м'ясисті, кисло-солодкі багатокістянки. В останні десятиліття активно вводиться в культуру, є багато селекційних і гібридних форм, у тому числі ожиново-малинні гібриди. В Україні зустрічається скрізь на добре освітлених і зволожених місцях — по берегах водойм, на луках, узліссях, серед чагарників, у ярах.

3 лікувальною метою використовують плоди і листя, рідше — корені ожини. У плодах містяться цукри (глюкоза — 3,15 %, фруктоза — 3,14 %, сахароза — до 1 %), дубильні речовини, пектини, органічні кислоти (переважно яблучна), каротин, аскорбінова кис­лота, вітаміни групи В, сполуки калію, міді, марганцю. Рослина чинить в'яжучу, кровоспинну, потогінну й протизапальну дію,

Застосування. У народній медицині препарати ожини застосовують дуже широко. Відвар ягід (свіжих або сушених) уживають як полівітамінний, проносний, потогінний засіб; використовують для поліпшення функції кишечника. Відвар листя вживають для полоскання рота у випадках стоматиту, гінгівіту, внутрішньо — від грипу, нервових розладів, проносів. Відвар гілок і коренів п'ють, а також полощуть ним горло для лікування ангіни. Люди, які багато подорожують, мисливці і рибалки здавна вважають чай із листя ожини найкращим засобом для відновлення сил.