Мухомор червоний капелюшки (мухомор красный шляпки), 50г

Мухомор червоний – загальновідомий пластинчастий гриб, червоний капелюшок якого покритий білими дрібними плямами. Гриб середньо отруйний, має багато лікувальних властивостей: протипухлинний, протизапальний, антибіотичний та ін. Застосовується в народній медицині, гомеопатії, косметології.

УВАГА! Рослина отруйна!

Вживати виключно та лише з дозволу та під наглядом лікаря!

Мухомор червоний здавна використовували у своїй практиці знахарі та народні цілителі. Лікувальні властивості цього гриба народна медицина використовує для лікування багатьох захворювань. З мухомора червоного роблять різні цілющі настоянки, мазі. Цей гриб стимулює роботу імунної системи. Застосування мухомора червоного є доцільним при гельмінтах.

У народній медицині мухомор червоний використовується сотні років як зовнішній засіб у вигляді настоянки від наривів та ревматичних болів у суглобах. Мухомор для суглобів може бути корисним у вигляді розтирань спиртової настойкою. При ревматоїдному артриті ефективна мазь цього гриба, примочки з настою мухомора. Застосування настоянки мухомора доцільно при запаленні сідничного нерву, радикуліті, остеохондрозі.

У народі застосовують цей особливий гриб при захворюваннях нервової системи, паралічах. Відома сила гриба при онкології. Вважається, що мухомор може допомогти на ранніх стадіях раку, при лейкозі, зменшує біль за наявності пухлини. Гриб ефективний при дискомфорті у шлунку, деяких захворюваннях ШКТ, діареї, метеоризмі, запорах.

Для лікування цілого ряду різних захворювань у народній медицині застосовують настоянку мухомору. Цей засіб є ефективним при деяких гінекологічних, шкірних, суглобових, очних захворюваннях (блефарит, кон'юнктивіт, катаракта), статевої слабкості чоловіків, при туберкульозі, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки. Настоянка мухомору на спирті усуває спазми судин, позбавляє епілепсії, судом.

Відомі також сильні ранозагоювальні властивості мухомору. Настій мухомора на спирту ефективний для затягування ран, опіків, обморожень, деяких шкірних захворювань, що важко заживають. У народній косметології використовується настоянка мухомору від пігментних плям.

Спостерігаючи за тваринами, які поїдають у невеликих дозах мухомори, люди дізналися про можливість застосування грибів на лікування. Застосування мухомору в медичній практиці рекомендував ще Парацельс (XVI століття) для профілактики туберкульозу та цукрового діабету. Відомо, що багато алкалоїдів у складі мухомора втрачають свою токсичність, тому після кулінарної обробки мухомори в країнах Європи, Північної Америки, Азії вживають у їжу. У народів Крайньої Півночі давно закріпилася традиція використовувати отруйний мухомор.

Латинська назва мухомору "Amanita" походить від найменування гори Amanon (вона славилася достатком їстівних грибів Amánit). Походження назви «мухомор» пов'язане з інсектицидними властивостями гриба: мухомор використовували для боротьби з мухами, готуючи грибний цукровий сироп. Спочатку «мухомором» називали тільки вид «Мухомор червоний», дещо пізніше назва була поширена на представників усього роду. У народів Крайньої Півночі свої етнічні назви: ванак (чукчі), окай (евенки).

Мікродозинг мухомору

Поняття мікродозинг зародилося у Кремнієвій Долині. Але мікродозинг стартаперів відрізнявся діючою речовиною, яка використовується для цих цілей. Суть терапевтичного курсу - використання малих дозувань психоактивних субстанцій, які викликають зміненого стану свідомості.

Звідси й базові принципи: Використання правильного дозування.

Суть мікродозингу у використанні діючої речовини у такій концентрації, щоб не відчувати ефектів зміни свідомості чи сп'яніння. Найкраща аналогія – знеболювальні препарати. У невеликій кількості вони допоможуть позбутися болю. Але надмірне вживання може призвести до небажаних наслідків.

При мікродозингу немає галюцинацій, фракталів, спотворень у сприйнятті часу чи простору. Мусцимол зв'язується з ГАМК-рецепторами в невеликій концентрації. Людина почувається спокійніше в стресовій ситуації, краще спить і вільніше спілкується з оточуючими.

За будь-якого побічного ефекту можна припиняти курс. Мусцімол, це не чарівна речовина, яка працює за принципом: «чим більше, тим краще». Швидше навпаки, ефективність курсу визначає помірність, дисципліна та самоконтроль.

Ключова мета використання мухоморінгу – зняття загальної тривожності та стресу. Зокрема, мусцимол ефективно знімає тривогу, викликану зовнішніми факторами. Разом з цим, мусцимол впливає на уповільнення прогресування хвороб Паркінсона та Альцгеймера.

Альтернатива мікродозингу?

Враховуючи, який резонанс набула тема про мухомор, користь цього гриба подається як щось єдине і неповторне. Однак є й інші рослинні елементи, результат використання від яких може бути не меншим, а часом ще більшим.

Адаптогени. Найбільш популярні представники: родіола рожева та бакопа монье. Бакопа моньє запускає зростання дендритів, забезпечуючи більше сполук між нейронами. Створюючи ґрунт для запам'ятовування інформації. Родіола рожева знижує окислювальний стрес і допомагає регенерувати нейронні зв'язки.

Легкі стимулятори. Відомий всім кофеїн, який не тільки знімає почуття втоми, але й працює як нейропротектор та інструмент, що підвищує вироблення дофаміну. А для тих, кому кава сильно піднімає кришечку, є м'якший аналог — гуарана.

Гриби. Йдеться про Їжовика Гребінчатого та Кордіцепса. Їжовик сприяє зростанню нейронів, при цьому сам є чи не ноотропом, у такому розрізі. А кордицепс, крім популярності у всесвіті The Last of Us, містить у собі речовини, що підвищують фізичну витривалість організму.

Мухоморинг - це один із багатьох способів вплинути на когнітивні процеси в мозку. Мікродозинг набагато ближче до щоденного прийому вітамінів, а зловживання їм призведе до несприятливих наслідків.